СОЮЗ УКРАЇНОК

Про нас

"Союз українок" - добровільна всеукраїнська жіноча громадсько-просвітницька організація, яка є спадкоємницею демократичних традицій СУ, що діяв в Україні з 1917 року, був ліквідований внаслідок більшовицької окупації у 1939 році і відновив свою діяльність у 1991 році. Метою «Союзу українок» була активізація жінок, піднесення їхнього освітнього й економічного рівня (зокрема, фахового досвіду у ділянці хатнього господарства), суспільної гігієни, суспільної праці, участь у світовому жіночому русі тощо.

СИМВОЛИ СОЮЗУ УКРАЇНОК

Емблема Союзу українок

Прапор Союзу українок

Гімн Союзу українок

Слова Уляни КравченкоМузика Антона РудницькогоЗа нами, сестри, темінь ночі,А перед нами світло дня!Не затремтять серця жіночі,Міцні, як з’єднана рідня!Приспів:Жіноцтво Українське!Вас жде нова доба!Ми віримо в майбутнєБез кривд, і нужди, і раба!Ми ті, що мусимо перемогти!Не знаєм, що таке –ні страх,ні супочинок!Єднаймося в гурти, творім один,Один могутній союз Українок!Провід життя візьмім у руки,Хай наші доньки і синиЄднаються на труд і мукиЗа кращу долю Вітчизни!Приспів:Сильні завзяті й бадьоріМи віримо у кращий світ!У сяйві провідної зоріСповнім наш рідний заповіт!Приспів:Складім для рідного народуВсю міць своїх змагань, думок!За правду, Рівність і свободуВсіх українських землячок

Статут ВГО "Союз українок" (редакція 2007 року)

І. НАЗВА. МІСЦЕ ЗНАХОДЖЕННЯ1.1 Назва – Союз Українок, скорочено – СУ.Англійською мовою – Ukrainian National Womens Leaque, скорочено – UNWL1.2 Місце знаходження СУ в Україні – м. Київ.2 МЕТА , ЗАВДАННЯ ТА ФОРМИ ДІЯЛЬНОСП2.1 Союз Українок – добровільна всеукраїнська жіноча громадсько-просвітницька організація, яка є спадкоємницею демократичних традицій СУ, що діяв в Україні з 1917 року, був ліквідований внаслідок більшовицької окупації у 1939 році і відновив свою діяльність у 1991 році. Протягом року аж до Установчого з’їзду СУ у 1992 році, проводилась робота над відродженням діяльності у Львівській, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській та налагодженням діяльності в центральних і східних областях.2.2 СУ у своїй діяльності керується засадами християнської моралі, Конституцією України, чинним законодавством, Декларацією прав людини і дитини, цим Статутом та ін. документами з прав людини.2.3 СУ діє на території України.2.4 Основною метою діяльності СУ є об’єднання українських жінок в демократичному жіночому русі, захист їхніх прав, досягнення гендерної рівності, спрямування творчих сил на утвердження в суспільстві історичних святинь, національних ідеалів і духовної культури, виховання нової генерації української молоді, здатної будувати правову демократичну українську державу.2.5 Для втілення мети СУ здійснює такі завдання:- сприяє:- перетворенню України в національну демократичну правову державу, покликану забезпечити вільний розвиток особистості, захист прав людини, демократичних свобод;- духовному відродженню української нації, всебічному розвитку української мови і культури, подоланню наслідків політики русифікації;- утвердженню національних традицій та звичаїв;- становленню національної системи освіти та виховання;- надає допомогу українським жіночим організаціям в інших державах у їхньому прагненні до збереження національної самобутності, сприяє культурним зв’язкам з Україною;- опікується дитячими закладами, охороною здоров’я матері й дитини;- створює благодійні фонди;- видає газети, журнали, іншу друковану просвітницьку та інформаційну продукцію;- може здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ, організацій зі статусом юридичної особи, засновувати підприємства у порядку, встановленому законодавством;- організовує та проводить тематичні конференції, семінари, дискусії, конкурси, тренінги;бере участь у громадсько-політичному житті, міжнародному жіночому русі;- співпрацює з політичними і громадськими організаціями демократичного спрямування;створює згідно Статуту структури СУ.3. ЧЛЕНКИНІ СОЮЗУ УКРАЇНОК. ЇХНІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ3.1 Членкинею СУ може стати кожна українка, яка досягла 16-ти річного віку і визнає Статут СУ, а юнацької з 12 років.3.2 У членкині СУ приймають загальні збори осередку на підставі письмової заяви.3.3 Права членкинь СУ:- обирати і бути обраною в керівні органи СУ;- брати участь у заходах СУ;- брати участь в обговоренні діяльності СУ і його керівних органів;- працювати для реалізації мети і завдань СУ;- користуватись майном СУ;- вільно виходити з СУ.3.4 Обов’язки членкинь:- діяти відповідно до Статуту;- виконувати рішення керівних органів СУ;- сплачувати членські внески;- підтримувати видання газет СУ та безоплатне їх розповсюдження;- дотримуватись засад дружньої співпраці, взаємної допомоги, доброзичливості;- дбати про авторитет організації.3.5 За активність, вагомий внесок у реалізацію мети і завдань організації протягом 10-ти років членкині СУ присвоюється звання „Почесна членкиня СУ”.3.6 Припинення членства:- за власним бажанням;- за рішенням зборів осередку чи керівних органів міської, районної, обласної організації, Проводу, у випадку статутних порушень чи внаслідок дій, які завдали моральної або матеріальної шкоди СУ.3.7 СУ може мати і колективне членство: трудові колективи підприємств, установ, навчальних закладів, творчі cпілки, інші об’єднання громадян, які визнають Статут СУ, сприяють здійсненню завдань СУ і матеріально підтримують його.3.8 Прийом у колективне членство здійснюють управи районних, міських, обласних організацій, осередків, Провід СУ за згодою трудового колективу.4.ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СОЮЗУ УКРАЇНОК.4.1 Союз Українок творять:- осередки;- міські та районні організації;- обласні організації (відділи)4.2 Осередок – первинна ланка СУ, в якій на добровільних засадах об’єдналося не менше трьох осіб.4.2.1 Осередок у своїй діяльності керується Статутом СУ, приймає до СУ нових членкинь, організовує свою діяльність на виконання визначених Статутом завдань і ухвал керівних органів СУ.4.2.2 Осередки можуть об’єднуватись за територіальним чи іншим принципом і створювати в межах міста або району відповідно міські, районні організації .4.2.3 Осередки беруться на облік керівними органами міських, районних, обласних організацій (відділів).4.2.4 У разі відсутності на території області, Автономної Республіки Крим, міських, районних організацій і відділу, такі осередки беруться на облік Проводом СУ і набувають права юридичної особи після державної реєстрації.4.2.5 Діяльність осередку може бути припинена рішенням загальних зборів осередку, Ради міської, районної організації.4.2.6 Міські і районні організації СУ утворюються відповідно у містах і районних центрах, об’єднують на менше двох осередків, беруться на облік відділами і набувають прав юридичної особи після державної реєстрації у встановленому порядку.4.2.7 Міська, районна організація:- бере на облік і знімає з обліку осередки;- організовує діяльність осередків відповідно до завдань СУ;♦ ознайомлює членкинь СУ з програмними документами СУ та виконує рішення керівних органів СУ.4.2.8 Міські, районні організації у своїй діяльності керуються Статутом СУ, ухвалами керівних органів СУ, які є обов’язковими для виконання.4.2.9 Міські, районні організації беруться на облік Управою обласної організації (відділу) СУ.4.3. У разі відсутності на території області обласної організації (відділу) міські, районні організації беруться на облік Проводом СУ і набувають права юридичної особи після державної реєстрації.4.3.1 Діяльність міської, районної організації може бути припинена рішенням Ради міської, районної організації, Координаційної Ради відділу або Всеукраїнської Координаційної Ради.4.3.2 Обласні організації (відділи) СУ створюються в межах області і об’єднують осередки і не менше двох міських, районних організацій.4.3.3 Обласні організації(відділи) СУ беруть на облік осередки, міські та районні організації, знімають їх з обліку за рішенням Координаційної Ради відділу, Всеукраїнської Координаційної Ради.4.3.4 Обласні організації (відділи) СУ беруться на облік Проводом СУ і набувають права юридичної особи після державної реєстрації в установленому порядку.4.3.5 Відділи у своїй діяльності керуються Статутом СУ, програмними завданнями СУ, ухвалами керівних органів СУ.4.3.6 Діяльність відділу може бути припинена за рішенням Конференції відділу, Всеукраїнської Координаційної Ради СУ.5. КЕРІВНІ ОРГАНИ СОЮЗУ УКРАЇНОК5.1 Найвищим керівним органом осередку є збори і звітно-виборні збори, які заслуховують звіти управи про діяльність осередку, затверджують програму роботи. Загальні збори осередку скликаються один раз на місяць, а звітно-виборні – один раз на три роки, на них обирається Управа осередку: голова, заступниця, секретар.5.1.1 Управа осередку організовує роботу, здійснює оперативне управління майном та коштами осередку, представляє осередок у виборних органах СУ вищого рівня, звітує перед ними і перед зборами осередку. Голова осередку організовує роботу Управи, представляє осередок перед органами вищого рівня і звітує перед ними. Секретар осередку веде протоколи зборів і документацію осередку.5.1.2 Вищим керівним органом міської, районної організації є конференція або збори, які скликаються раз на три місяці (в грудні звітна за рік). Звітно-виборна Конференція скликається раз на три роки. Делегати конференції обираються з-поміж членів осередків за нормою представництва, затвердженою Радою міської, районної організації. Конференція чинна за умови участі в ній не менше 2/3 з числа обраних делегатів, рішення приймаються більшістю. Конференція обирає: управу (голову, двох заступниць, секретаря), членів секретаріату, Раду і Ревізійну комісію.5.1.3 Рада міської, районної організації є керівним органом у період між конференціями (зборами) і скликається раз на три місяці. До складу Ради входять: члени Управи, голови осередків, голови комісій (референтур), керівники програм, активні творчі членкині СУ. Рада координує роботу осередків, визначає норму представництва делегатів від осередків на конференції (збори) міської, районної організації.5.1.4 Управа міської, районної організації здійснює керівництво між засіданнями Ради і конференціями міської, районної організації здійснює управління коштами та майном.5.1.5 Голова міської, районної організації є головою Ради; організовує роботу, призначає бухгалтера, звітує перед конференціями (зборами) міської, районної організації та організаціями вищого рівня СУ.5.1.6 Вищим керівним органом обласної організації (відділу) є Конференція (збори), які скликаються раз на рік. Звітно-виборна Конференція (збори) скликаються раз на три роки. Про дату проведення повідомляють міські, районні організації, осередки за 90 днів. Конференція (збори) є чинною за умови участі не менше двох третин делегатів, які обираються осередками за нормою представництва, визначеною Координаційною радою відділу. Конференція обирає управу відділу (голову, двох заступниць, голову та членів секретаріату), Координаційну раду і ревізійну комісію. Рішення приймаються більшістю голосів.5.1.7 Між конференціями керівним органом обласної організації (відділу) є Координаційна рада (KP) відділу, до складу якої входять: управа відділу, голови міських, районних організацій з правом голосу згідно кількості осередків у них, голови осередків, де немає міських, районних організацій, голови комісій (референтур), керівники програм, активні творчі членкині СУ. KP інформує осередки, міські, районні організації про рішення Всеукраїнської Координаційної Ради, Проводу, З’їзду, приймає Ухвали на їх виконання. Ухвали Конференції (зборів) і KP відділу є обов’язковими для виконання. KP скликається не рідше одного разу на три місяці. Головою KP є голова відділу.5.1.8 Управа обласної організації є керівним органом відділу між конференціями і KP, вирішує всі поточні питання діяльності відділу, здійснює управління коштами та майном.5.1.9 Голова обласної організації (відділу) організовує роботу відділу, призначає бухгалтера, звітує перед вищими керівними органами обласної організації і СУ, відповідає за моральний клімат організації, створює сприятливі умови для функціонування всіх структур обласної організації (відділу).5.2 Вищим керівним органом Союзу Українок є з’їзд, який скликається не рідше одного разу на чотири роки і про його скликання повідомляється за три місяці. Делегати з’їзду обираються на конференціях (зборах) відділів відповідно до норм представництва, визначених Всеукраїнською Координаційною радою СУ. Делегатами з’їзду, крім обраних за нормою представництва, є також члени ВКР та голови міських, районних організацій і осередків областей, де немає відділу. Ухвали з’їзду правочинні за умови участі не менше двох третин делегатів. Рішення приймаються більшістю.5.2.1 З’їзд СУ :приймає Статут СУ, вносить до нього зміни та доповнення;схвалює програму роботи СУ і визначає основні напрямки діяльності;вносить пропозиції щодо удосконалення методів роботи, робить заяви до органів державної влади з питань суспільного і політичного життя;обирає терміном на чотири роки: Всеукраїнську Координаційну раду, Провід СУ (голову, заступниць, голову та членів Секретаріату, ревізійну комісію;розглядає та затверджує звіти про діяльність членів Проводу, ревізійної комісії;затверджує зразки символіки, атрибути СУ;реалізує право власності на кошти та майно СУ;вирішує питання структурних змін та припинення діяльності СУ.5.2.2 Всеукраїнська координаційна рада (ВKP) є вищим керівним органом СУ в період між з’їздами. До складу Всеукраїнської Координаційної ради входять: члени Проводу, голови обласних організацій (відділів)., голови міських, районних організацій, де немає відділу. До складу ВКР входять окремі членкині СУ, обрані на з’їзді від відділів, що мають понад 1000 членів (за нормою представництва один від 1000 членів), фахові референти, керівники всеукраїнських програм, проектів, активні творчі членкині СУ. ВКР скликається не рідше двох разів на рік і правочинна за умови участі двох третин свого складу. Рішення приймаються більшістю.5.2.3 ВКР вирішує питання діяльності СУ крім тих, які належать до повноважень З’їзду, зокрема:- скликає З’їзд і призначає порядок представництва;- планує заходи на виконання Програми СУ, ухвал З’їзду;- погоджує зразки символіки і атрибутів СУ;- затверджує фахових референтів, які входять до ВКР;робить заяви і вносить пропозиції з питань суспільно-політичного життя до Президента, Верховної Ради України, інших органів державної влади від імені СУ.5.2.4 Керівним органом СУ між з’їздами та ВКР є Провід у складі голови СУ, заступниць та голови секретаріату. Засідання Проводу проводиться не рідше одного разу на місяць і чинне за присутності 2/3 складу. Рішення приймаються більшістю.5.2.5 Провід розглядає, і вирішує питання діяльності СУ:- скликає чергову ВКР, засідання Проводу;- приймає рішення про доцільність створення та заснування госпрозрахункових підприємств, установ, організацій та затверджує їхні статути.- здійснює управління коштами та майном СУ;- розробляє зразки символіки та атрибутів СУ.5.2.6 Голова СУ:- очолює Провід і ВКР, здійснює загальне керівництво;- репрезентує СУ в державних органах влади, громадських і міжнародних організаціях;- скликає засідання Проводу, ВКР, Секретаріату СУ;- підписує фінансові документи- як перша особа, видає накази, розпорядження, інші акти;- здійснює інші повноваження відповідно до Статуту.5.2.7 Секретаріат СУ є постійно діючим виконавчим органом, який:- забезпечує виконання ухвал З’їзду, ВКР, Проводу СУ;- налагоджує зв’язки з іншими організаціями, органами державної влади;- готує проекти документів СУ для розгляду Проводом, ВКР;- веде внутрішню і зовнішню кореспонденцію;- веде облік юридичних осіб СУ;- веде книги протоколів засідань Проводу, ВКР;- проводить організаційне діловодство;- звітує перед Проводом, ВКР і З’їздом СУ.5.2.8 Голова Секретаріату є членом Проводу, організовує роботу Секретаріату, розподіляє обов’язки між членами Секретаріату та контролює їхнє виконання.5.2.9 Позачерговий З’їзд СУ скликається на вимогу однієї третини від загальної кількості членів ВКР, рішенням Проводу.5.3 Позачергові звітно-виборні конференції (збори) міської, районної організації чи відділу скликаються на вимогу однієї третини від загальної кількості голів осередків, а також рішенням Управ міської, районної організації, відділу, Проводу, ВКР.5.3.1 Позачергові звітно-виборні збори осередку скликаються на вимогу однієї третини від загальної кількості членів осередків, рішенням управ міської, районної організації або відділу.5.3.2 Голова СУ обирається терміном на чотири роки, голови обласних, районних, міських організацій та осередків СУ обираються на три роки і можуть бути обрані повторно.5.3.3 За активну творчу діяльність в утвердженні національних ідеалів та розвиток духовної культури українського народу, в реалізації Програми СУ переобраним головам усіх рівнів присвоюється звання Почесної голови, які є відповідно членами Проводу, Управи всіх рівнів.5.3.4 Координаційна рада відділу, ВКР мають право заслухати позачергові звіти своїх голів, заступниць, голови секретаріату і припинити термін їхніх повноважень за невиконання Статутних вимог.6.РЕВІЗІЙНА КОМІСІЯ.6.1 Ревізійні комісії усіх рівнів СУ обираються відповідними Конференціями і З’їздом.6.2 Ревізійна комісія контролює діловодство, господарську, фінансову діяльність усіх ланок СУ та дотримання ними статутних вимог і звітує в кінці року на загальних зборах, конференціях, ВКР.6.3 PK міських, районних організацій звітують перед PK відділу, а PK відділів – перед PK СУ6.4 PK міських, районних організацій і відділів складаються з трьох, а РК СУ – з п’яти членів.6.5 PK може проводити перевірку фінансового стану на вимогу керівних органів усіх ланок, більшості членів осередку, Ради, KP, ВКР.6.6 Голови PK можуть брати участь у засіданнях управ усіх ланок, KP, ВКР, Проводу СУ з правом дорадчого голосу.6.7 На вимогу PK можуть збиратися позачергові збори, конференції, з’їзди.6.8 PK СУ звітує про свою діяльність перед З’їздом СУ, а РК обласних, міських, районних організацій – перед відповідними конференціями, зборами.7. КОШТИ 1 МАЙНО СОЮЗУ УКРАЇНОК,7.1 Джерелом коштів СУ є:- членські внески;- пожертви окремих осіб, організацій, підприємств тощо;- заповіти;- гранти від міжнародних фондів- державне фінансування програм- благодійні внески від прибутків господарської, комерційної та іншої діяльності заснованих СУ і госпрозрахункових підприємств, установ, організацій.7.2 Розміри членських внесків визначає ВКР.7.3 Низові структурні ланки відраховують відповідно вищим ланкам по 30 % від суми членських внесків. Обласні організації (відділи) -50 % до Проводу СУ.7.4 Майном СУ є:- нерухоме майно, обладнання, інвентар, транспорт;- спеціальні фонди;- кошти,- цінні папери, які надійшли як благодійна пожертва, спадок, заповіт;майно підприємств, видавництв, установ, організацій, створених СУ.7.5 Готівка, цінні папери, рухоме і нерухоме майно всіх ланок СУ є неподільною колективною власністю відповідних ланок СУ і використовується для виконання статутних завдань.7.6 Право власності на майно СУ реалізує З’їзд. Окремі функції щодо господарського управління майном покладається З’їздом СУ на відповідні виборні органи всіх ланок СУ.7.7 У разі припинення діяльності будь-якої ланки СУ її майном і коштами розпоряджаються вищі керівні органи СУ виключно на реалізацію завдань СУ.7.8 СУ, засновані ним організації та підприємства, зобов’язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватися, згідно з чинним законодавством, у відповідних державних органах і вносити до бюджету платежі в порядку і розмірах, передбачених законодавством. СУ у встановленому порядку подає фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.8. ПРАВОВИЙ СТАТУС СОЮЗУ УКРАЇНОК.8.1 Союз Українок України, обласні організації (відділи), міські, районні організації, осередки є юридичними особами з моменту державної реєстрації, мають розрахункові, валютні та інші рахунки у банках, печатку, штампи, бланки, власну символіку, прапор, зразки яких розробляються Проводом СУ, затверджуються KP і реєструються у встановленому порядку.8.2 Статут є єдиним для всіх ланок СУ.8.3 Відділи СУ, міські, районні організації, а також окремі oсередки в областях, в Автономній республіці Крим, легалізуються шляхом повідомлення або реєструються в місцевих органах влади відповідно до чинного законодавства.9. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СОЮЗУ УКРАЇНОК9.1 СУ може припинити свою діяльність шляхом ліквідації. Ліквідація СУ може бути здійснена за рішенням З’їзду СУ або за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.9.2 Кошти та інше майно СУ в разі його ліквідації не можуть перерозподілятись між членами СУ і використовуються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в доход держави.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО СОЮЗ УКРАЇНОК З ВІКІПЕДІЇ

Метою «Союзу українок» була активізація жінок, піднесення їхнього освітнього й економічного рівня (зокрема, фахового досвіду у ділянці хатнього господарства), суспільної гігієни, суспільної праці, участь у світовому жіночому русі тощо. Через воєнні події праця Союзу українок розгорнулася щойно у1920; 1921 заходами «Союзу українок» відбувся загальний жіночий з’їзд (по закритті його польською владою він відбувався далі таємно). «Союз українок» мав триступневу будову: централя у Львові, філії (1937 — 67) по містах і містечках, кружки (828) по селах; кількість членів близько 45 000. 25% українських сіл у Галичині мали кружки «Союзу українок», а належало до нього близько 5% українського жіноцтва (для порівняння відсотки товариства «Просвіта» 85 — 15). Територію діяльності «Союзу українок» польська влада обмежила Галичиною. Статут «Союзу українок», прийнятий 1917, був змінений 1933.У першій половині 1920-их pp. праця «Союзу українок» була спрямована на відновлення діяльності по воєнній руїні й на організаційні заходи, згодом на приєднання жінок-селянок до «Союзу українок» та поглиблення змісту праці. Для здійснення цих завдань і вишколу кадрів, централя «Союзу українок» організувала ряд курсів: 1927 п’ятимісячні у Львові (під керівництвом О. Ріпель), 1929 у Коршеві (у співпраці з товариством «Сільський Господар»), 1932 — орг.-осв. у Львові та ін. 1937 окрім того був курс громадського вишколу. У програму курсів входило ознайомлення з засадами «Союзу українок» та з ідеєю кооперації, ведення дитячих садків, вивчення хатнього і городнього господарства, основгігієни. Випускниці (їх було понад 200) курсів працювали здебільша по філіях «Союзу українок», що значно спричинилося до гром. та госп. піднесення жінки-селянки; вони організували (часто з ін. організаціями) фахові курси по містечках і селах (1937–177; у тому числі 81 куховарський, 13 — хатнього господарства, 53 — трикотажно-в’язальні, 21 крою та шиття, 7 вишивання); цим постійним інструкторкам часто допомагали секції студенток (при Головному Виділі та по філіях).Для керування роботою на провінції при Головному Виділі «Союзу українок» діяв ряд фахових референтур, серед ін. госп.-кооп. (нею керувала Іванна Блажкевич, пізніше І. Гладка), народного мистецтва (І. Ґурґула), народного здоров’я (Софія Парфанович, С. Коренець), господарського вишколу (Л. Бобеляк, X. Кононенко), вишколу доросту (Ольга Ціпановська), орг. (Олена Кисілевська), харитативна й ін. З 1928 працею «Союзу українок» керувала Мілена Рудницька, яка й була головним ідеологом українського жіночого руху й реалізатором його настанов.Серед поодиноких ділянок праці було ширення (в тісній співпраці з Повітовими Союзами Кооператив) кооператвної свідомості серед сільського жіноцтва, вишкіл сільських господинь (з 1935 його вело також товариство «Сільський Господар»), освітня робота (Союз Українок влаштовував літературні вечори, доповіді, виставки, відзначав різні річниці) тощо. За допомогою інструкторок ця акція поширювалася на села. 1936 при 36 філіях і 203 кружках існували бібліотеки; тоді ж діяло при кружках 145 гуртків доросту для дівчат 14 — 18 pp., до програми праці яких входили предмети українознавства, основні відомості про кооперацію, народився мистецтво, хатнє господарство тощо. Філії і кружки «Союзу українок» піклувалися літніми дитячими садками, що їх влаштовувала «Рідна Школа», виконуючи підготовну і допоміжну роботу. Для плекання народного мистецтва вже 1923 з ініціативи Головної Управи «Союзу українок» постала кооператива «Українське народнє мистецтво», а потім створено окрему референтуру. У ділянці піднесення гігієни (у співпраці з «Українським гігієнічним товариством») влаштовувано доповіді по селах; ведено також куховарські курси, конкурси чистоти хати тощо.Видавнича діяльність «Союзу українок» була незначна. Крім інструкцій, календарів, рефератів Головної Управи та кількох брошур, «Союз українок» видавав журнали: двотижневик «Жінка» (з 1935;редактор М. Рудницька) і популярний журнал для селянок «Українка» (з 1937; редактор М. Струтинська). Членство «Союзу українок» широко користувалося також журналами «Жіноча Доля» й ін., що їх видавала О. Кисілевська.До зростання Союзу українок спричинився скликаний ним 1934 у Станиславові Український Жіночий Конгрес (у 50-ліття заснування першого жіночого товариства), в якому взяли участь представниці всього українського організованого жіноцтва. Влаштований у його програмі «День Селянки» — виступ жінок-селянок в їх мальовничих одягах був могутньою маніфестацією; подібний день згодом влаштувала більшість філій (у 1937 — 10). На конгресі виникла думка створити «Світовий союз українок», який став би централею всіх українських жіночих організацій, що й здійснено на з’їзді у Львові 1937, але через воєнні події розгорнути працю не вдалося.Взаємини «Союзу українок» з іншими жіночими організаціями і громадськими централями були назагал добрі. Активізація жінок сприяла праці кожної організації. Натомість світогляд керівництва «Союзу українок», оснований на почуттях патріотизму й на суто демократичних позиціях та змаганні до більших прав жінки в громаді, не знайшов зрозуміння деяких католицьких кіл і також зокрема ОУН, членство якого входило щораз у більшій кількості до управ філій і кружків.Керівництво «Союзу українок» встановило зв’язки з міжнародними жіночими організаціями. 1923 Союз українок став членом «Міжнародного жіночого союзу» і брав участь у його конгресах у Римі(1923), Парижі (1926), Берліні (1929), Марселі (1933); Союз українок мав свою секцію (її очолювала Б. Баран) у «Лізі миру і свободи» (її представниця була на Українському Жіночому Конгресі у Станиславові); кооперативна секція «Союзу українок» стала членом «Жіночої кооперативної ґільдії» і брала участь в її конгресах у Відні (1931), Лондоні (1933) й Парижі (1937).Взаємини з міжнародними організаціями допомагали у заходах проти терору окупантів на українських землях. У 1924 вдалося М. Рудницькій піднести в закордонній пресі справу вбивства польською поліцією Ольги Басараб; у 1930 — поставити перед Радою «Ліґи націй» і міжнародними жіночими організаціями справу пацифікації в Галичині (представниця «Ліґи миру і свободи» п-ні Шіпшенкє відвідала Галичину); 1933 — справу штучно організованого голоду на Центральних і Східних Землях тощо.1938 польська влада заборонила на кілька місяців «Союз українок»; його працю продовжувала «Дружина княгині Ольги», що мала безпосередні політичні завдання.Головами «Союзу українок» були: Євгенія Макарушка (1917 — 22), Катря Гриневичева (1923 — 24),Марія Білецька (1924 — 25), Олена Федак-Шепарович (1925 — 26), Марія Бачинська-Донцова(1926 — 27), І. Вітковицька (1927 — 28), М. Рудницька (з 1928). Інші діячки Союзу українок: М. Біляк, К. Малицька, Я. Островська, О. Джиджора-Дзьоба, І. Павликовська, Іванна Кокорудз, М. Білозор, А. Гороховий, Л. Бобеляк, Н. Селезінка та ін.; поміж гол. філій були: А. Рублева, С. Олесницька (Станиславів), М. Веселовська (Стрий), С. Чорпіта (Калуш), М. Мартиник (Старий Самбір), О. Малко (Мости В.), С. Гринів (Бучач), М. Хоптяк (Рогатин) та ін.«Союз українок» своєю працею виховав новий тип української громадянки, а тим самим зміцнив і поглибив українську свідомість й український стан посідання.

Page updated

Google Sites

Report abuse